Незалежність і дипломатія: чого Україна досягла у світі?

nezalЩо за чверть століття вдалося країні на міжнародній арені? І де вітчизняні дипломати провалилися? Рада зовнішньої політики «Українська призма» спитала у 50 експертів – міжнародників, дипломатів, журналістів. Експертне опитування тривало від 19 до 23 серпня 2016 року. Кожен респондент міг дати три варіанти відповіді, на їх основі і було сформовано Топ-5 успіхів та провалів у зовнішній політиці України.

 

Найголовніший здобуток – Угода про асоціацію з ЄС

Переважна більшість опитаних (33 експерти) віднесла до числа головних зовнішньополітичних здобутків України підписання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Окрім того, ще три експерти назвали досягненням процес європейської інтеграції України загалом. 

Другу позицію посідає здобуття Україною незалежності та визнання цієї незалежності міжнародною спільнотою (13 експертів) 

На третій позиції – формування української дипломатичної служби «з нуля». Про це згадали 8 опитаних експертів. 

Досить часто експерти вказували також на участь України у миротворчих операціях закордоном та підписання Хартії про особливе партнерство з НАТО – по 7 експертів відповідно. До того ж ще 5 експертів назвали успішними зусилля на шляху євроатлантичної інтеграції України. 

Високо експерти також оцінюють представництво України в ООН (Головування Г. Удовенка на 52 Генеральній Асамблеї ООН та двічі обрання України до складу Ради Безпеки ООН у якості непостійного члена) – цей напрям зовнішньої політики назвали успішним 6 експертів. 

Лише трохи менше експертів вважає успіхом України здобуття членства в СОТ, а також запровадження та збереження санкцій проти РФ внаслідок анексії Криму та війни на Донбасі – по 5 експертів. 

Зрештою, четверо з опитаних експертів вважають успіхом вихід України з-під впливу Російської Федерації, неучасть Києва в інтеграційних проектах Москви. 

Гарантувати собі безпеку Україна так і не змогла 

Основним провалом зовнішньої політики України впродовж останніх 25 років експерти вважають підписання Будапештського меморандуму 1994 року, який передбачав ядерне роззброєння України, втім не забезпечив належних гарантій безпеки. Таку думку висловили 23 експерти. Примітно, що ще 3 експерти вважають помилкою ядерне роззброєння загалом. 

Другу позицію серед поразок зовнішньої політики України з рівною кількістю голосів (по 18 експертів) посідають провал України на саміті НАТО в Бухаресті у 2008 р., коли Україна не здобула ПДЧ НАТО, та Харківські угоди 2010 р., які забезпечили пролонгацію перебування Чорноморського флоту РФ в Криму.

На третій позиції (14 експертів) – неспроможність зберегти український контроль над Кримом та окремими районами Донецької та Луганської областей, що призвело до територіальних втрат держави. 

Дещо менше тих, хто вважає зовнішньополітичними провалами політики багатовекторності та Мінські угоди (по 7 експертів). Як і тих, хто нарікає на неспроможність України приєднатися до дієвих союзів та безпекових систем, що дозволили б захистити себе в умовах зовнішньої агресії – 6 експертів. 

Коротке відео про топ-5 здобутків і провалів Української дипломатії доступне за посиланням 

Шукати кадри, питати експертів та розібратися з Росією 

Серед порад та рекомендацій, які на думку експертів, в майбутньому дозволять уникати провалів на зовнішньополітичному напрямі, передусім варто виділити наступні: 

Необхідно реформувати кадрову політику МЗС та посилити кадровий потенціал зовнішньополітичного відомства України, а також забезпечити його належне фінансування, посилити незалежність МЗС від Адміністрації Президента; 
вкрай важливо сформувати стратегію зовнішньої політики України з урахуванням сучасних реалій міжнародної системи; 
варто чітко виокремити діяльність торгово-економічних місій, з визначенням пріоритетів, завдань і допомоги українським експортерам; 
доречно запровадити практику регулярних консультацій з експертним середовищем та використовувати потенціал публічної дипломатії; 
слід посилити діджиталізацію зовнішньої політики, оновити її інструментарій відповідно до вимог часу шляхом активного використання провідних інформаційних технологій; 
більша увага має приділятися регіону Центрально-Східної Європи, Балтії, а також необхідно посилювати роботу в напрямі Близького Сходу, Азії, Африки та Латинської Америки; 
настав час повністю переглянути “російський вектор” зовнішньої політики України, переговорний процес з врегулювання конфлікту на Сході України варто переформатувати за рахунок залучення до нього inter alia підписантів Будапештського меморандуму 
проактивність у зовнішній політиці має домінувати над реакційністю.

 

Джерело: eu.prostir.ua

 

on 24 серпня 2016